1. (хім.) Пов’язаний з етоксіетанолом (2-етоксиетанолом), що стосується цієї органічної сполуки, її властивостей або похідних.
етоксіетанольний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |
Словник Української Мови
Буква
1. (хім.) Пов’язаний з етоксіетанолом (2-етоксиетанолом), що стосується цієї органічної сполуки, її властивостей або похідних.
Відсутні