етнографічний

1. Стосунний до етнографії, властивий їй; пов’язаний з вивченням і описом етнічного складу, матеріальної та духовної культури народу.

2. Характерний для певного народу, його побуту, культури; народний, фольклорний.

Приклади:

Приклад 1:
Якогось натяку на ріжноплемінність, етнографічний антагонізм між сіверською й полянською людністю ми не бачимо й пізніше. Неохота киян до чернігівської династії не йде тут в рахунок — вона подиктована змаганням до утворення з Київщини замкненого політичного тіла і з племінним антагонізмом не має нічого спільного.
— Невідомий автор, “135 Vibrani Statti Mikhailo Grushievs Kii”

Приклад 2:
І незважаючи на те, що його п’єси руйнували канони сценічного дійства, які плекав етнографічний і романтично-сентиментальний, водевільно-розважальний український театр, вони посіли одне з провідних місць у репертуарах «Молодого театру», стаціонарного українського театру Миколи Садов-ського та драматичного театру імені І. Я. Франка. Саме в репертуарі цього колективу 1920—1921 pp.
— Винниченко Володимир, “Записки кирпатого Мефістофеля”