етнарх

[ɛtnɑrx] Іменник

Буква:Е

Значення

  1. (Історія) –

    У Стародавній Греції — верховний правитель, глава союзу племен або народів.

  2. (Історія) –

    У Стародавньому Римі — титул правителя залежної від Риму області, населеної іншим народом (етносом).

  3. (Історія) –

    У візантійській та середньовічній титулатурі — титул керівника військово-адміністративного округу або національної громади на чужій території.

  4. (Історія) –

    У сучасному вжитку (книжн.) — видатний діяч, який очолює національний рух або є духовним лідером народу.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. етнарх, р. етнарха, д. етнархові, з. етнарха, о. етнархом, м. етнархові, к. етнарху

Більше записів