етер

[ɛtɛr] Іменник

Буква:Е

Значення

  1. (Релігія) –

    (у давньогрецькій міфології) персоніфікація найвищого, найтоншого й найчистішого шару повітря, яким дихають боги на Олімпі; божество світла та повітряного простору.

  2. (Фізика) –

    (у фізиці та філософії, історичний термін) гіпотетична всепроникаюча середовищна субстанція, якою колись пояснювали поширення світлових хвиль та інших явищ у просторі.

  3. (Література) –

    (поетично або застаріло) чисте, прозоре повітря, небесний простір, вишина.

  4. (Хімія) –

    (у хімії, розмовна назва) діетиловий ефір — летка, легкозаймиста рідина, що використовується як розчинник і раніше застосовувалася в медицині.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. етер, р. етеру, д. етерові, з. етер, о. етером, м. етері, к. етере

Більше записів