Значення
- (Релігія) –
(у давньогрецькій міфології) персоніфікація найвищого, найтоншого й найчистішого шару повітря, яким дихають боги на Олімпі; божество світла та повітряного простору.
- (Фізика) –
(у фізиці та філософії, історичний термін) гіпотетична всепроникаюча середовищна субстанція, якою колись пояснювали поширення світлових хвиль та інших явищ у просторі.
- (Література) –
(поетично або застаріло) чисте, прозоре повітря, небесний простір, вишина.
- (Хімія) –
(у хімії, розмовна назва) діетиловий ефір — летка, легкозаймиста рідина, що використовується як розчинник і раніше застосовувалася в медицині.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. етер, р. етеру, д. етерові, з. етер, о. етером, м. етері, к. етере