етер

1. (у давньогрецькій міфології) персоніфікація найвищого, найтоншого й найчистішого шару повітря, яким дихають боги на Олімпі; божество світла та повітряного простору.

2. (у фізиці та філософії, історичний термін) гіпотетична всепроникаюча середовищна субстанція, якою колись пояснювали поширення світлових хвиль та інших явищ у просторі.

3. (поетично або застаріло) чисте, прозоре повітря, небесний простір, вишина.

4. (у хімії, розмовна назва) діетиловий ефір — летка, легкозаймиста рідина, що використовується як розчинник і раніше застосовувалася в медицині.

Приклади:

Відсутні