1. (в образотворчому мистецтві) техніка гравюри на металі, при якій малюнок протравлюється кислотою на заздалегідь покритій кислотостійким лаком металевій пластині, що потім використовується для друку відбитків; твір, виконаний такою технікою.
2. (у техніці, технологіях) процес вибіркового хімічного або електрохімічного травлення поверхні металу, скла чи напівпровідника для створення мікрорельєфу, написання написів, формування мікросхем тощо.