етатократія

1. Форма державного правління, при якій влада належить військовій верхівці (етакратам), що прийшла до влади в результаті збройного перевороту.

2. Політична система, заснована на пануванні військової еліти, яка контролює державний апарат та суспільство.

3. Період правління військової хунти або режиму, встановленого військовими.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник () |