етапник

1. Засуджений, якого перевозять або переводять пішки з одного місця позбавлення волі до іншого, переважно для відбування покарання; той, хто перебуває на етапі (у 3-му значенні).

2. Застаріле: військовослужбовець, який супроводжує партію засуджених, арештованих або військовополонених під час їх переміщення етапом; конвойний.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |