Значення
- (Лінгвістика) –
Назва сьомої літери давньогрецького алфавіту (Η, η), яка позначала довгий голосний звук [ɛː].
- (Фізика) –
У сучасній науковій термінології — позначення для мезонів з нульовою дивністю, що утворюються сильною взаємодією (наприклад, η-мезон).
- (Фізика) –
У фізиці — символ (η), що позначає коефіцієнт корисної дії (ККД) механізму, процесу або пристрою.
- (Фізика) –
У метеорології — позначення (η) для абсолютної вологості повітря.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ета, р. ета, д. ета, з. ета, о. ета, м. ета, к. ета