1. Назва сьомої літери давньогрецького алфавіту (Η, η), яка позначала довгий голосний звук [ɛː].
2. У сучасній науковій термінології — позначення для мезонів з нульовою дивністю, що утворюються сильною взаємодією (наприклад, η-мезон).
3. У фізиці — символ (η), що позначає коефіцієнт корисної дії (ККД) механізму, процесу або пристрою.
4. У метеорології — позначення (η) для абсолютної вологості повітря.