Властивість або якість того, що є естетичним; відповідність високим вимогам краси, гармонії та художнього смаку.
Схильність до естетизму; надмірна, часто позірна витонченість у вподобаннях, поведінці або оточенні.
естетність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |