еритрит

[ɛrɪtrɪt] Іменник

Буква:Е

Значення

  1. (Хімія) –

    Органічна сполука, тетрагідроксильний спирт, природний цукровий спирт (поліол), що міститься в деяких фруктах, грибах та ферментованих продуктах; використовується як малокалорійний підсолоджувач (харчова добавка E968).

  2. (Геологія) –

    Мінерал класу фосфатів, гідрофосфат кобальту рожево-малинового кольору; вторинний мінерал у зонах окиснення кобальтових родовищ.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. еритрит, р. еритриту, д. еритритові, з. еритрит, о. еритритом, м. еритриті, к. еритрите

Більше записів