Древослів

Словник Української Мови

еритрин

[ɛrɪtrɪn] Іменник

Буква:Е

Значення

  1. (Геологія) –

    Мінерал класу арсенатів, водний арсенат кобальту, що утворює рожево-червоні кристали або нальоти; кобальтові квітки.

  2. (Ботаніка) –

    Рід одноклітинних червоних водоростей (багрянок), представники якого забарвлені в червоний колір завдяки пігменту фікоеритрину.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. еритрин, р. еритрину, д. еритринові, з. еритрин, о. еритрином, м. еритрині, к. еритрине

Більше записів