Значення
- (Хімія) –
Еритроглюцин — органічна сполука, тригідроксибензол, ізомер флороглюцину та пірогалолу, що використовується в аналітичній хімії як чутливий реагент для виявлення іонів деяких металів (наприклад, заліза, алюмінію, бісмуту).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. еритроглюцин, р. еритроглюцину, д. еритроглюцинові, з. еритроглюцин, о. еритроглюцином, м. еритроглюцині, к. еритроглюцине