еритміка

1. (в медицині) порушення нормального ритму серцевих скорочень; аритмія.

2. (у поетиці) відступ від метричної схеми вірша, що виникає через нерівномірний розподіл наголосів у стопах; вільне чергування наголошених та ненаголошених складів у межах певної метричної форми.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник () |