ерихтоній

1. У давньогрецькій міфології — один з перших легендарних царів Афін, син Гефеста та Геї, вихований Афіною; за переказами, мав змієподібну нижню частину тіла.

2. У ботаніці — рід рослин родини бобових, що включає вид ерихтоній білуватий (Erichthonius albus), також відомий як верблюжа колючка білувата.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |