Словник Української Мови
Буква
1. У давньогрецькій міфології — бог кохання, син Афродіти, що зображався як крилатий юнак з луком і стрілами, які викликали любов або неприязнь.
2. У філософії, зокрема у Платона та в психоаналізі — потужна життєва сила, творчий принцип, прагнення до життя, єднання та створення, що часто протиставляється Танатосу (прагненню до смерті та руйнування).
3. У ширшому, загальновживаному сенсі — любовна пристрасть, чуттєве кохання, сексуальне прагнення.
Приклад 1:
Це вам не конференційні Ерос із Танатосом. Це непереборний потяг до смерті, що супроводжує кожного по-справжньому обдарованого.
— Невідомий автор, “036 Izdrik Iurii Fleshka 2Gb”
Приклад 2:
Завдяки філо- софському розмірковуванню любов (ерос) людини піднімається до еро- су як всезагального внутрішнього порядку творення речей. Піднесення почуттів y процесі пізнання призводить до особливого стану людини – катарсису, в якому досягається звільнення від чуттєво- сті та чисте споглядання істинності.
— Невідомий автор, “028 Dutkevich Tv Zagalna Psikhologiia Teoretichnii Kurs Tech”