1. (у математиці, зокрема в лінійній алгебрі та функціональному аналізі) такий, що отриманий операцією ермітового спряження (транспонування з одночасним комплексним спряженням); стосовний до матриці або оператора, який є ермітово спряженим до даного.
2. (у математиці) властивий ермітово спряженій матриці або оператору; такий, що співпадає зі своїм ермітово спряженим (самоспряжений).