1. (у математиці, зокрема в лінійній алгебрі) такий, що є одночасно ермітовим (самоспряженим) та кососиметричним (антисиметричним); матриця, яка дорівнює своїй ермітово спряженій та одночасно дорівнює взятій з протилежним знаком своїй транспонованій.
ермітово-кососиметричний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |