ерлець

1. (іст.) Мідна монета, карбована в Німеччині та Голландії в XVI–XVII століттях, що мала широке ходіння на українських землях, особливо в Гетьманщині; відповідала вартістю приблизно 3 польським грошам або 1,5 копійки.

2. (іст., перен.) Невелика грошова сума, дрібні гроші.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |