ерланг

1. Одиниця вимірювання інтенсивності телефонного навантаження, що дорівнює одній безперервній годині зайнятості одного телефонного каналу (наприклад, 1 ерланг — це одна година розмови); застосовується в телетрафіку.

2. Мова програмування загального призначення з підтримкою паралельних обчислень, створена компанією Ericsson для розробки розподілених, відмовостійких систем реального часу (наприклад, для телекомунікаційних апаратних комутаторів).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |