Древослів

Словник Української Мови

епоха

Буква

1. Тривалий історичний період, що характеризується певними суспільними явищами, науковими, технічними чи культурними досягненнями, а також значними подіями, які надають йому своєрідності та відрізняють від інших.

2. Момент, з якого починається відлік часу в історичній хронології, пов’язаний з важливою подією (наприклад, епоха від Різдва Христового).

3. У геології — проміжок часу в історії Землі, частина періоду, що поділяється на віки.

4. У астрономії — конкретний момент часу, для якого визначені певні астрономічні координати чи елементи орбіти небесного тіла.

Приклади вживання

Приклад 1:
Тоді крізь особу автора ми бачимо щось більше, психологічно й суспільно значуще, тоді в щоденниковому свічаді віддзеркалюється епоха і людська індивідуальність на її тлі. Після смерти моєї матері залишилося п’ять загальних зошитів щоденників, що обіймають період з 1928 р. до самої її смерти 1963 р. Я дбайливо зберігала їх, але якось не доходили руки зайнятися ними по-справжньому.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
Ще через рік-два вона відновила виступи на арені, однак епоха її музики вже минала, треба було опанувати нові ритми і лади, Америкою потрясали «Vel­ vet Underground» і групи Західного узбережжя. Провал за провалом змусили Азріля відмовитися від Соломіїного соло; без цирку вона виразно чахла, вдалася до алкоголю і виробила в собі звичку залякувати малу доньку всілякими історіями про велетнів, котрі пожирають власні голови.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 3:
В історії країни почалася епоха, яку місцева археологія класифікує як часи яйої (III ст. до н. є,— III ст.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”

Частина мови: іменник (однина) |

Більше записів