епітрит

Епітрит — у віршознавстві: стопа в античній метриці, що складається з трьох довгих і одного короткого складу, з різним їх розташуванням (наприклад, — — — ∪ або — — ∪ —).

Епітрит — у церковній історії: особа, якій єпископ доручав нагляд за церковним майном та адміністративно-господарські справи в єпархії (у Візантійській імперії).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |