епістилій

Епістилій — у давньогрецькій та давньоримській архітектурі: горизонтальна балка (архітрав), що спирається на капітелі колон і є нижньою частиною антаблемента.

Епістилій — у християнському сакральному мистецтві: горизонтальна дерев’яна або кам’яна балка, часто прикрашена різьбленням або розписами, що розташовується на вершині стовпів (колон) іконостасу або темплону і слугує їх конструктивним та декоративним завершенням.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |