Епістиль — архітектурний термін, що позначає горизонтальну балку, яка спирається на капітелі колон або стовпів у класичній ордерній архітектурі; синонім до слова “архітрав”.
Епістиль — у давньогрецькій та давньоримській архітектурі: нижня частина антаблемента, його несучій горизонтальний брус, що безпосередньо лежить на капітелях колон.