Значення
- (Лінгвістика) –
У риториці та поетиці — стилістична фігура, що полягає в повторенні одного й того самого слова або словосполучення в кінці сусідніх речень або віршових рядків; різновид епіфори.
- (Мистецтво) –
У давньогрецькій трагедії — частина комосу (співу хору та акторів), що виконувалася під час руху хору праворуч (на відміну від антістрофи, що виконувалася під час руху ліворуч).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. епістрофія, р. епістрофії, д. епістрофії, з. епістрофію, о. епістрофією, м. епістрофії, к. епістрофіє