Словник Української Мови
Буква
Збірка листів певної особи або групи осіб, що публікується як окреме видання або входить до наукового видання творів.
Жанр художньої літератури, твір, написаний у формі листів, листування (епістолярний роман, повість).
Розділ документальної спадщини письменника, вченого, громадського діяча тощо, що містить його листування.
Приклад 1:
Вона близька мені вищою мірою, я спізнала її і коли вчитувалася, готуючи до друку, в епістолярій Василя Стуса та інших його побратимів, і коли опрацьовувала архіви — своєї матері, та й свій власний, листи Ольжича до батьків, шістдесятників до З. Ґеник-Березовської, а останнім часом також інші матеріали з її багатющого архіву, який акумулює матеріали діячів української культурної еміґрації в Чехії 20-40-х років. Коли редагувала «золоті розсипи» листів до Михайла Коцюбинського — цієї скарбниці подій, настроїв, духу доби… Коли готувала до друку листи Вячеслава Чорновола, в яких він «переростає» свій хрестоматійний образ, постає набагато теплішим і багатограннішим.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”