Древослів

Словник Української Мови

епіспорій

[ɛpisporij] Іменник

Буква:Е

Значення

  1. (Історія) –

    Епіспорій — у давньогрецькій міфології: син Евандра, брат Палланта, який брав участь у війні на стороні Енея.

  2. (Історія) –

    Епіспорій — у Стародавній Греції: жрець, який супроводжував військо в похід і здійснював перед битвою жертвоприношення для вгадування волі богів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. епіспорії, р. епіспорій, д. епіспоріям, з. епіспорій, о. епіспоріями, м. епіспоріях, к. епіспорії

Більше записів