Епіподіум — у давньогрецькому театрі: прибудова до скени (сцени), що використовувалася для зберігання реквізиту та як приміщення для акторів.
Епіподіум — у давньоримській архітектурі: високий цоколь або підніжжя, на якому встановлювалася статуя, колона або інша споруда.