1. Форма паразитизму, при якій паразит живиться на поверхні тіла хазяїна (наприклад, блохи, воші, кліщі).
2. У біології — тип міжвидових відносин, коли один організм (епіпаразит) постійно або тимчасово мешкає на зовнішніх покривах іншого організму (хазяїна), отримуючи від нього поживні речовини та завдаючи шкоди.