епінотум

1. У давньоримській архітектурі — верхня плоска частина капітелі, що лежить над абаком, часто прикрашена ліпниною.

2. У сучасній архітектурі та дизайні — декоративна накладка, планка або тяга, що розташовується у верхній частині меблів, карнизів, дверей тощо.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |