Значення
- (Історія) –
У давньогрецькій міфології — титан, син Япета й океаніди Клімени, брат Прометея, Атланта та Менойтія, відомий своєю легковажністю та недалекоглядністю.
- (Література) –
У переносному значенні — людина, що діє необдумано, без розгляду наслідків, легковажна та недалекоглядна особа (за аналогією з міфологічним персонажем).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. епіметей, р. епіметея, д. епіметеєві, з. епіметея, о. епіметеєм, м. епіметеєві, к. епіметею