Епілепсія — хронічне неврологічне захворювання, що характеризується схильністю до повторюваних, переважно спонтанних, епілептичних нападів (судомних або несудомних), які виникають внаслідок надмірних електричних розрядів у клітинах головного мозку.
епілепсія
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
У неї епілепсія — то, значця, вона й мені передала в спадщину якусь нервову, дегенеративну хоробу… Мабуть, з мене істерик, — поміркував Андрій.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Приклад 2:
«В мене так-таки нічогісінько нема спільного з нею, — подумав собі Андрій і саркастично додав: — Я — продукт сучасної цивілізації, я дегенерат, я декадент, я людина з fin de siecle[6], я неврастенік, а вона — вона така некультурна баба, що навіть неврастенії не надбала… дарма що в неї епілепсія». По цій подуманій мові студент тихо засміявсь, але потім несвідомо зітхнув.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: іменник (однина) |