епіграф

1. Короткий вислів (цитата, прислів’я, афоризм тощо), який автор поміщає на початку твору або його частини, щоб вказати на його основну думку, ідейне спрямування або емоційний настрій.

2. Напис на пам’ятнику, будівлі, гробниці або іншій споруді, що висловлює основну ідею, присвяту або інформацію про об’єкт.

Приклади:

Приклад 1:
Епіграф до зошита № 3 (1942) — автограф С. І. Маслова: напис при вході до Башкирського Художнього музею: Життя без праці — злодійство Праця без мистецтва — варварство. Живий інтерес до літературного життя, до навколишнього відчувається в щоденнику до останнього запису.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
Він має епіграф: О fortunatos nimium bona si sua norint agricolas (Virg.t 2 Georg., vers. 458) — О надзвичайно щасливі хлібороби, якби вони тільки знали про свої блага (Вергілій, 2 «Георгіки», вірш 458).
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 3:
— Йдеться про перебу вання Сковороди у 1755 р. в Троїце-Сергієвій лаврі.Цю епіграму Сковорода використав як епіграф до 30-ї пісні збірника «Сад божественных пѣсней». ^ ^ * …П л а т о н у своїй «Державі»…— Мається на увазі один із головних творів грецького філософа Платона, в якому розглядаються проблеми-політики та етики, Вперше надруковано мовою оригіналу у виданні 1894 d., в українському перекладі — у Творах в 2-х т., т.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”