епігенотип

[ɛpiɦɛnotɪp] Іменник

Буква:Е

Значення

  1. (Біологія) –

    Епігенотип — сукупність епігенетичних модифікацій (наприклад, метилювання ДНК, модифікації гістонів) у геномі клітини, тканини або організму, що визначає активність генів без змін у послідовності ДНК і може бути наслідуваною при поділі клітин.

  2. (Біологія) –

    Епігенотип — характерний для певного стану клітини або організму паттерн епігенетичних маркерів, який формується під впливом факторів навколишнього середовища, розвитку чи захворювання і впливає на фенотип.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. епігенотип, р. епігенотипу, д. епігенотипові, з. епігенотип, о. епігенотипом, м. епігенотипі, к. епігенотипе

Більше записів