Епігенотип — сукупність епігенетичних модифікацій (наприклад, метилювання ДНК, модифікації гістонів) у геномі клітини, тканини або організму, що визначає активність генів без змін у послідовності ДНК і може бути наслідуваною при поділі клітин.
Епігенотип — характерний для певного стану клітини або організму паттерн епігенетичних маркерів, який формується під впливом факторів навколишнього середовища, розвитку чи захворювання і впливає на фенотип.