Значення
- (Лінгвістика) –
Епігенема — у лінгвістиці: надрядковий знак у системі давньогрецької вокалізованої нотації, що позначав певний мелодичний контур (підйом, падіння тону) при читанні тексту.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. епігенем, р. епігенема, д. епігенемові, з. епігенема, о. епігенемом, м. епігенемі, к. епігенем