Епігенема — у лінгвістиці: надрядковий знак у системі давньогрецької вокалізованої нотації, що позначав певний мелодичний контур (підйом, падіння тону) при читанні тексту.
епігенема
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови