епіфонема

Значення

1. (Лінгвістика) –

   Епіфонема — у лінгвістиці: звук, що додається в кінці слова в певних граматичних формах або при словотворенні, наприклад, голосний [о] у формах називного відмінка множини іменників чоловічого роду типу “відміни — відмін-о-ви”, “коні — кон-е-ви”.

2. (Лінгвістика) –

   Епіфонема — у структурній лінгвістиці: постфікс, який не має самостійного граматичного чи словотвірного значення, але виступає формальним показником певної форми слова, наприклад, -ть у дієслівних формах третьої особи (він несе-ть).

Правопис та відмінювання