епіфіз

1. Кінцева частина трубчастої кістки, що формує суглоб, відокремлена від основної частини (діафізу) хрящовою просвіткою у дітей та підлітків і зростається з нею після завершення росту.

2. Залоза внутрішньої секреції (шишкоподібне тіло), розташована в головному мозку, що виробляє гормон мелатонін і впливає на ритми сну та статеве дозрівання.

Приклади вживання

Приклад 1:
Р. Декарт уважає, що шишковидна залоза (епіфіз) в організмі люди- ни є посередником між тілом і свідомістю. Вона не створює нових ру- хів, але впливає на їх перебіг.
— Невідомий автор, “028 Dutkevich Tv Zagalna Psikhologiia Teoretichnii Kurs Tech”

Частина мови: іменник (однина) |