Який стосується епіфітів, властивий їм; який є епіфітом.
У ботаніці: який росте або живе на поверхні інших рослин (переважно дерев), не паразитуючи на них і отримуючи поживні речовини з довкілля (про рослини, водорості, лишайники тощо).
епіфітний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |