Епіфаринкс — верхня частина глотки (носоглотка), що розташована позаду носової порожнини та з’єднує її з ротовою частиною глотки; місце переходу дихального шляху в травний.
епіфаринкс
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
Епіфаринкс — верхня частина глотки (носоглотка), що розташована позаду носової порожнини та з’єднує її з ротовою частиною глотки; місце переходу дихального шляху в травний.
Відсутні