епібласт

1. У ембріології — зовнішній шар клітин зародка ссавців та деяких інших тварин на ранній стадії розвитку (бластоцисти), з якого формується власне зародкове тіло та деякі позазародкові структури.

2. У ботаніці — зовнішній шар клітин у зародку насіння покритонасінних рослин, який зазвичай бере участь у формуванні первинної кори стебла.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |