епібатичний

1. (історія, античність) Пов’язаний з епібатами — важкоозброєними піхотинцями (гоплітами) у Стародавній Греції, які перевозилися на кораблях для десанту та морських битв.

2. (військова справа, історія) Стосунний до загону або підрозділу, призначеного для висадки з моря та ведення бою на узбережжі.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикметник () |