еон

1. У філософії гностицизму — божественна сутність, проміжна між верховним Богом і матеріальним світом, що виходить (витікає) від божественної повноти (плероми).

2. У релігійній та універсальній символіці — період існування світу, надзвичайно довгий проміжок часу, вічність; також зображення цього поняття у вигляді змії, що кусає себе за хвіст (уроборос).

3. У геології — найвища стратиграфічна одиниця, частина геологічної історії Землі, що об’єднує кілька ер; тривалість становить сотні мільйонів років.

Приклади вживання

Приклад 1:
43 Таблиця 1 Хроностратиграфічна шкала Еонотема (Еон) Ератема (Ера) Суб-ера Система (Період) Відділ (Епоха) Вік, млн. років ФАНЕРОЗОЙ Кайнозой Четвертинна Неоген Голоцен ≈ 0,012- 0 Плейстоцен ≈ 1,8- 0,012 Третинна Пліоцен ≈ 5,3-1,8 Міоцен ≈ 23-5,3 Палеоген Олігоцен ≈ 34-23 Еоцен ≈ 56-34 Палеоцен ≈ 65-56 Мезозой – Крейда 2 відділи ≈ 145-65 Юра 3 відділи ≈ 200- 145 Тріас 3 відділи ≈ 250- 200 Палеозой – Перм 3 відділи ≈ 300- 250 Карбон 6 відділів ≈ 360- 300 Девон 3 відділи ≈ 416- 360 Силур 4 відділи ≈ 444- 416 Ордовик 3 відділи ≈ 488- 444 Кембрій 4 відділи ≈ 542- 488 Докембрій ПРОТЕРОЗОЙ Включає 3 ератеми (ери) – Включає 10 періодів – ≈ 2500- 542 АРХЕЙ Включає 4 ератеми (ери) – – Нижня межа не визначена ≈ 3600- 2500 44 Так, еон Фанерозой – це час виникнення і розвитку тварин та вищих рослин.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: іменник (однина) |