Значення
- (Історія) –
Представник стародавнього грецького племені еолійців, що мешкало в центральній та північно-західній частині Малої Азії та на острові Лесбос; також — носій еолійського діалекту старогрецької мови.
- (Література) –
Учень, послідовник або прихильник філософських, літературних чи політичних ідей, пов’язаних із поетом та мислителем Еолом (уявним чи реальним), або член угруповання, що називає себе на його честь (у спеціалізованій літературі).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. еолієць, р. еолійця, д. еолійцеві, з. еолійця, о. еолійцем, м. еолійцеві, к. еолійцю