еоген

1. (геол.) Епоха палеогенового періоду кайнозойської ери, що тривала приблизно від 56 до 33,9 мільйонів років тому; розділяється на палеоцен, еоцен та олігоцен.

2. (геол.) Нижній відділ палеогенової системи, що відповідає цій епосі та об’єднує відкладення палеоцену, еоцену та олігоцену.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |