ензоотичний
[ɛnzootɪt͡ʃnɪj] Прикметник
Буква:Е
Значення
- (Ветеринарія) –
(у ветеринарії та епізоотології) такий, що постійно існує на певній території серед тварин, має природну вогнищевість і проявляється спорадичними випадками захворювання, не поширюючись широко (про інфекційну хворобу).
- (Біологія) –
(у біології та екології) властивий певній, часто обмеженій, території або середовищу; місцевий, автохтонний (про вид, популяцію, явище).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ензоотичний, р. ензоотичного, д. ензоотичному, з. ензоотичного, о. ензоотичним, м. ензоотичнім