1. У логіці та риториці — скорочений силогізм, у якому пропущено одну з посилок або висновок, що мається на увазі та легко відновлюється; неповне умовивідне міркування, що спирається на очевидні або загальноприйняті припущення.
2. У давньогрецькій філософії — твердження, що містить у собі прихований, але логічно необхідний висновок; судження, яке потребує додаткового обґрунтування для завершеності думки.