енцефалоцистоцеле

[ɛnt͡sɛfɑlot͡sɪstot͡sɛlɛ] Іменник

Буква:Е

Значення

  1. (Медицина) –

    Енцефалоцистоцеле — вроджена вада розвитку, при якій через дефект кісток черепа випинаються оболони головного мозку (менингоцеле) разом з його тканиною (енцефалоцеле) та шлуночками мозку, що містять спинномозкову рідину.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. енцефалоцистоцеле, р. енцефалоцистоцеле, д. енцефалоцистоцеле, з. енцефалоцистоцеле, о. енцефалоцистоцеле, м. енцефалоцистоцеле, к. енцефалоцистоцеле

Більше записів