енцефаломенінгоцеле

[ɛnt͡sɛfɑlomɛninɦot͡sɛlɛ] Іменник

Буква:Е

Значення

  1. (Медицина) –

    Вроджена вада розвитку, при якій через дефект кісток черепа відбувається випинання оболонок головного мозку (менингоцеле) разом з мозковою тканиною (енцефалоцеле).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. енцефаломенінгоцеле, р. енцефаломенінгоцеле, д. енцефаломенінгоцеле, з. енцефаломенінгоцеле, о. енцефаломенінгоцеле, м. енцефаломенінгоцеле, к. енцефаломенінгоцеле

Більше записів