1. (у складних словах) Позначає належність до певного порядкового номера, що виражений числівником з основою на -ен (наприклад: дев’ятий → дев’ятенний, десятий → десятенний).
2. (у математиці, фізиці, хімії) Служить для утворення термінів, що вказують на порядковий номер величини, розміру, ступеня або на наявність певної кількості однорідних одиниць (наприклад: n-ний член ряду, двоєнний кут).