енець

[ɛnɛt͡sʲ] Іменник

Буква:Е

Значення

  1. (Етнографія) –

    Представник корінного народу, що мешкає на півночі Російської Федерації (переважно в автономних округах: Ненецькому, Ямало-Ненецькому, Таймирському) та належить до самодійської групи уральської сім’ї мов.

  2. (Етнографія) –

    Належний до цього народу, що стосується енців або створений ними (наприклад, про мову, культуру, звичаї).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. енець, р. енця, д. енцеві, з. енця, о. енцем, м. енцеві, к. енцю

Більше записів