енервативний

[ɛnɛrʋɑtɪʋnɪj] Іменник

Буква:Е

Значення

  1. (Медицина) –

    (у медицині) такий, що викликає енервацію — втрату нервової енергії, виснаження нервової системи; що призводить до ослаблення або припинення функцій якого-небудь органа внаслідок порушення його нервового забезпечення.

  2. (Психологія) –

    (переносно) такий, що виснажує, ослаблює психічно або фізично; виснажливий, знесилюючий.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. енервативний, р. енервативного, д. енервативному, з. енервативний, о. енервативним, м. енервативнім, к. енервативний

Більше записів